Удень Київ живе
Удень Київ живе. Працює. Пʼє каву.
З лівого берега переїздить на правий,
В сонці купає яскраві соборні дахи,
Кружляють блакитні хмари, трамваї, птахи…
В ранкових портфеликах зошити і пластилін,
В повітрі букет ароматів й церковний дзвін…
Хвилина мовчання мине о девʼятій нуль одна,
І Гімн. На радіо. Із прочиненого вікна.
Київ вечірній утому несе по домівках,
Цілі світи пластилінові й хліб за готівку.
В області вже тривожно, вже щось летить,
А Київ зібрав на вечерю цю досі спокійну мить…
Ближче до ночі - життя, здається, катма…
Його ховає друга, чи третя стіна.
Тривога розбудить сирену і світло в вікнах,
Місто прийматиме бій, над своїми верхівками…
Щоночі - немов лотерейні квитки щасливі
Янголи сиплють на житлові масиви,
Зловиш - на ранок відчуєш на смак свою каву,
Й можливо не спізнишся з лівого берега - на правий…
Почуєш Гімн, але перед цим помовчиш хвилину,
Про пластилін згадаєш, міцно обіймеш дитину.
Київ живе удень…. І в нім так добре жити
Й дихати вільно букетом його повітря.
Київ, 27.04.2025