Нас лиш двоє: ти і я.
Усі зорі - це наші почуття,
Безмежність простору - це наші мрії,
А сонце й місяць - приносять нам надії.
Ти знаєш, як приємно це все знати?
Що завжди поруч ти,
Твої обійми відчувати,
Ті очі цілувати,
Разом із ними закривати
Свої - і тихо спати.
У ніч зі снами поринати,
І пам`ятати...
Що завтра ми прокинемось
І будем разом,
Що це не казка, навіть не фантазія.
Це крила, дані нам з небес,
Для здійснення усіх чудес.
