Вас стало двоє
До С.В.В. і П.М.М.
Чому він звертає свій погляд,
Тоді, коли я охолола,
Коли більше немає любові
І все стало байдужим навколо?
Чому стрепенувся, як втратив?
Чому не зробив це раніше?
Прийняла б ... І не треба питати,
А тепер від цього лише гірше.
Тепер двоє в однім коридорі,
Разом двоє вглядаєтесь в розклад.
Мої дві нездійсненні любові,
Мені бачитись з Вами непросто.
Ви мене обпалили мовчанням,
Лиш один сказав трішечки більше.
Я тону тепер знову в незнанні.
Будь-кого з Вас любити все ж грішно.
м. Кам’янець-Подільський, 6.02.2009
