05.06.2025 11:31
для всіх
7
    
  1 | 1  
 © Олександр Буй

Щаслива і без мене

Щаслива і без мене

Столиця знов убралась у зелене,  

Облив каштани травень молоком… 

Вона ішла, щаслива і без ме́не,  

Радіючи життю усім єством. 


Легка хода і посмішка весела,  

В очах – проміння сонячного дня. 

Вродлива українська Сингарела 

До щастя крокувала навмання… 


А я стояв обабіч її шля́ху 

І погляд мій замулила сльоза. 

«Бувай щаслива ти, весня́на птахо!», – 

Я подумки услід їй проказав… 


Отямився – і думка промайнула 

Про те, в чім досі віри я не йняв: 

Ось так від мене птахою спорхну́ла,  

Пішла навіки молодість моя. 



Київ, 2025

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!