Ментально
Підсвідомо
У сні
В океані
Чомусь весь час один
Пірнаю
Вселяюся
Живу
І безліч раз переживаю
Ментальної людини суїциди
Без кінця
Не бачачи кінця
У легковажнім вітрі
Шукає спокій
А може звичний вихід
Ментальності моєї тінь
Завжди у кольорі
У бездоганнім русі
На крок по переду
І скільки би не падав у безодню
Їй все одно кінця нема
Холоне у середині
Це захват
Чекання
Ось зараз
Буде біль
Та це пробудження
Немов би винирнув
В жадобі
Вхопивши вітер
Дихаю
Як в перше
Народження
Знов
Холодно
Ментально
Дрогобич, 2011