25.09.2025 21:16
18+
30
    
  1 | 1  
 © Олександр Буй

Імунітет

Імунітет

Я прошу́: не карта́й мене словом 

За любов, що раптово пройшла! 

У душі́ моїй знову і знову 

Виробляються антитіла́. 


Перша зрада зробила вакцину,  

Від якої я ледь не помер, – 

Вірогідно, із тої причини 

На кохання не здатен тепер. 


Хоч вирує у пристрасті тіло – 

Це доводив не раз тет-а-тет, – 

Та в душі́, як би ти не хотіла,  

Вже розвинувся імунітет


Він кохання туди не пускає 

Крізь незримий імунний ланцюг. 

Я і сам достеменно не знаю,  

Хто душі́ він – чи ворог, чи друг,  


Бо того́, що минуло, не стерти,  

А у грудях ще серце бринить,  

Що воліло б від зради померти,  

Ніж весь вік без кохання прожить. 



Київ, 2024

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!