Щоб дати лад заплутаним думкам...
Щоб дати лад заплутаним думкам,
Блукаю я лісами та полями.
Довірюся розгонистим вітрам,
Щоб на душі загоїлися шрами.
Вдихну повітря свіжого ковток,
Щоб ожила в мені дрімотна сила.
Збудую з тиші я до спокою місток,
І доля стане врешті зрозуміла.
В природі щезне дум химерних рій,
Тут кожен лист - немов нова сторінка.
Я до останку розчинюся в ній,
Бо я ж її малесенька частинка!
Ослабли пута буднішніх тенет.
В живій природі визрів цей сонет!
Ніжин, 10.05.2026
