Золотий зеніт
Добре бути молодим, коли весь світ — як сад,
Де кожен ранок дихає надією і цвітом,
Коли не знаєш ще ні втрат, ні перешкод, ні звад,
А серце повниться гарячим, щирим літом.
Дороги стеляться, мов стрічки, в невідоме,
І кожна помилка — лише цікавий крок.
Ще не лягає на плече життєва втома,
І не лякає плин невблаганних сорок.
Тоді і небо вище, і зірки ясніші,
А мрії — наче птахи, що не знають меж,
В душі лунають найсміливіші вірші.
Це час, коли ти всупереч вітрам ідеш,
Бо знаєш: сила є, і миті найцінніші —
Ті, в котрих ти себе у цім житті знайдеш.