МЛИВО
з рубрики / циклу «ПСИХОЛОГІЧНЕ»
Неутомимо против воли,
Давно бесценные слова
В мучную пыль перемололи…“
Б. Шкляренко
Млина старого крутить жорна
Стрімка, мов часу плин, ріка.
Робота у млині важка,
Хоч, звісно, біла, а не чорна!
Волосся й душу обіляє.
Летючий борошняний пил,
Старий мірошник геть без сил
Мішки під мливо підставляє.
Рікою час біжить бурхливо,
На жорнах долі – списки дум,
Додався біль людський і сум
У слів дорогоцінне мливо.
Мірошнику нещасний бідний,
Оцінить хто твій труд важкий?
Твій хліб, безглуздий і гіркий,
Хіба що глуму, мабуть гідний!
Мірошник у чужому слові
На недовіру не зважав.
Він хліб на крові замішав,
Додавши пригорщу любові.
Літа спливли в минуле вічне –
Мірошника поглинув час,
Та крутить жорна млин для нас,
Все сіє мливо слів магічне.