Потроху вимальовується образ,
і з кожним реченням все ближче зміст,
у моїх вербальних спробах,
між душами побудувати міст.
Довершенність, недосконалість слів,
без дозволу спліта в уяві,
згубивши знову відлік днів,
в житті моєм твою появу.
Не донесуть того слова і квіти,
як пазурем в душі шкребе,
тож вкотре спробую зробити:
як сильно я люблю тебе.