09.08.2009 00:00
-
877
    
  1 | 2  
 © Ілюзія

Замріяне небо

Сміялось замріяне небо

Шептали щось клени сумні, 

А більше нічого й не треба 

І сумно ставало мені. 


І лилися сонячні чари, 

Котилось проміння униз, 

Я щастя чекала мов кари 

Й шептала не йди, зупинись. 


Кружляв в синім небі лелека, 

А серце проймала печаль, 

Дивився на мене здалека 

Й мене огортав дикий жаль. 


Вже й сумно дивилося небо, 

Вже й сонце за обрій втекло. 

А більше нічого й не треба, 

Аби тільки слово було. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 20.02.2012 02:16  Каранда Галина => © 

красиво.... та самого слова замало...