Кров не ллється ріками,
Не киплять моря,
Чом же між утіхами
Десь народ щеза?
Чом Дніпро розгніваний
Не потопить тих,
Що весь берег віллами
Вклали для крутих.
Бавляться перетяги
Селами нудьги,
Павутиння кетяги
Сплели вороги.
Свої, а не прихвостні,
Рідкий в домі кат –
Руки безробітні,
Рве останній шмат
З рота… Де, лелече,
Нам дітей везти,
Щоб звільнились плечі –
Зняти з них хрести.