Я ВАМ НЕСЛА
з рубрики / циклу «ПСИХОЛОГІЧНЕ»
Я вам несла й не донесла
Надбите серце.
Хто ж це знічев‘я хлюпнув зла
В моє відерце?
Від вас я не по воду йду,
А за водою.
Не знаю, що я там знайду
Між пустотою…
Так! Ви праві, душа моя –
Дешеві стразки.
Чого могла діждатись я
Від фальшу казки?
Життя – захоплююча гра,
Так мило гратись!
Програв хтось – дурник він! Пора
Гуртом сміятись.
Надбите серце ще тремке,
Не смійтесь, люди,
Бо, може статися, таке
І з вами буде.
Щасливі миті, як вино,
Нечесно пите…
Чом ниє серце? Таж воно
Давно надбите!
