Тетяна Чорновіл ТИ ЙДЕШ?
Ти йдеш?
Звісно, йду!
Прийдеш?
Не прийду…
Тільки сон.
А знов?
Не резон!
Вона?!!
Почала!
Вина?
Ну й діла…
Йде час?
Не вини!
Ще раз?
Пригорни.
А та?…
Не мели…
Уста…
Десь були.
Наш сум?
Ні, нема.
Мов струм…
Так, пройма…
Що, знов?
Ти моя.
Любов?
Млію я…
Я теж…
Не жалій.
То йдеш?
Ні, я твій.
26.10.2011 13:09 Єва Психея |
Гарно, змістовно, є глибина... |
25.10.2011 16:17 © ... |
А я ще й сумнівалася, чи виставляти!... Дякую всім:)) |
25.10.2011 16:05 Оля Стасюк |
 Красивий вірш. |
25.10.2011 16:05 Каранда Галина => © |
 вже все сказали!) Дуже гарно! а в главной сути жизнь проста: ее уста, его уста... |
25.10.2011 14:37 Ірина Затинейко-Михалевич |
 якраз, коли на одному диханні - це поети! |
25.10.2011 14:36 © ... => Людмила Серегина |
А я на одному диханні його склала! Якось, буває, слова раптово приходять! Дякую! :))) |
25.10.2011 14:31 Людмила Серегина => © |
 Ух, прочла на одном дыхании от вдоха до выдоха. Любовь многогранна, я тоже люблю описывать ее грани. От этого она сверкает и переливается, как бриллиант при солнечном свете. |
25.10.2011 13:57 Сашко Новік |
 Глибоко |
25.10.2011 13:47 © ... |
Веселому кубіку-рубіку моє вітання! :))))))) |
25.10.2011 13:47 © ... => Ірина Затинейко-Михалевич |
Дякую! Дуже намагалася передати настрій.... |
25.10.2011 13:43 Ірина Затинейко-Михалевич |
...як мало інколи потрібно фраз, щоб висловити найважливіше, як багато інколи для двох людей потрібно пауз поміж словами - щоб почути найскровенніше "То йдеш? - Ні, я Твій"...я Твоя...( дуже сподобався вірш, пані Тетяно!!!) |
25.10.2011 13:42 Тарас Іванів |
 Отаке воно, життя кубіка рубіка))))) |