Ми своєї вини...
з рубрики / циклу «Хто крайній по щастя?»
Ми своєї вини
Не прощаєм нікому.
Захлинулось прощЕння
У безодні образ.
Заховались за блиском
Чудотворні ікони.
Ми складаємо сповідь
Із завчених фраз.
Ми не любимо тих,
Перед ким завинили.
Хто хоч трішечки кращий,
хто чесніший від нас.
В попелищі надій
Тліють зрубані крила:
Та жарина остання -
Ікар чи Пегас?
Тим, що наше життя
Захистили собою,
із полегшенням вкотре
Покладаєм вінки.
Ми святою водою
Омиваємо руки...
А чи скоро Голгофа? -
Бо хрест заважкий.
2.09.2010
