31.10.2011 15:14
-
348
    
  10 | 10  
 © Тарас Іванів († 2012)

З мертвих поверхів дерев 

Вітер сміття прибирає. 

Стогін – мов облізлий лев 

Між могил свою шукає –  

Закамарками душі 

Сповз, аж збіглися мурахи 

І на згорбленій спині 

Мітять клумбу, товчуть цвяхи. 


Вище? Бог не обрубав 

Сил омріяні дороги –  

Небесам між хмар все дав, 

Впасти лиш не мають змоги. 

І снують, Господніх віч –  

Мандрівних стежок небоги… 

Де податись? Зусібіч 

Клекіт болю і тривоги! 


Чимсь манить усепокора 

В безберегий океан. 

В поміж вись лебідок гори, 

У святий цей балаган! 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.08.2012 11:44  Оля Стасюк 

 01.11.2011 17:06  Каранда Галина => © 

навіть не знайшла що виділити. кожна думка надзвичайно глибока. а знайти свою могилу... у нас одна жінка на чоловіковій могилі поставила пам"ятник із їх спільною фотографією... жуткувато...

 31.10.2011 18:05  Оля Стасюк 

Могили і смерть вічні:((((((((


Так хоч видно з ,Ваших творів. Але не мучайте бідних левів... Навіть той найстаріший, облуплений - симпатичніше багатьох скульптур світу.


Я Львів! І левів теж;)))))))))


 31.10.2011 16:29  Тетяна Чорновіл => © 

:))))Чого вони мої! То Суворий з Щасливим з ранку концерт почали!!!

 31.10.2011 16:19  © ... 

Подивився Ваш і Суворого кліпи. Мистецтво без границь!!!

 31.10.2011 16:06  Тетяна Чорновіл => © 

Шо, "як і я"?!! Самі ж вихвалялися якось, що ростом 185! А я - 158 - дві цифри навпаки! То що, я вже цвяхи товчу? :))))))))))

 31.10.2011 15:37  © ... 

Так, як сьогодні - все нижче і нижче, як і я... Буде дощ!!!

 31.10.2011 15:25  Тетяна Чорновіл => © 

Це вже точно - про прекрасне!!! :))))))))))))) Ви Вмієте!!!  Але, буває, небо падає. Це я Вам точно кажу! (((((