Для чого думки, дні оті?
Ночі стін в граніті?
Всеобмеження не в сні,
Світ без крил в зеніті.
Недоречні паспорти
Мітять біль розлуки.
Парканів стрій, паркани –
Трансвеститні суки.
Землі рідні, і оті,
Що манять за горбом,
Недоступні…Слова злі
Вказують на торбу.
Невігласи! Світ такий!
Зорі із криниці
Не дістанеш, скільки пий
Відрами водиці.
Ламле крижі, спух живіт,
Вештають нас злидні
В міждержав’ї… Знову пліт…
Там ми теж огидні…