Скринька Пандори
Скільки це – мільярдів ліс?-
Дух, думки… А душі?
Господь дав, а люд наніс
Ембріонів суші.
Човен – дід у осінь – світ
“Сім” – величну тягне.
Безголову юрбу бід,
Що все вбити прагне.
Морозенку, заморозь
Ріки вен струмені,
Щоб множило віднялось
На земній арені
У китайця, індуса –
Розгнуздана сила –
Бо снів Нострадамуса
Справдиться могила.
Зблудли в каторжнім житті –
Лиш у ласці втіха…
Щастя – діти у сім’ї,
Десять – це міх лиха!!!
Геть списки до пекла можна декламувати!!! :)))