Ви бачили колись...
Ви бачили колись, як гинуть квіти,
Хапаючись голками за життя?
Життя і смерть в однім пориві злиті -
Там все… нема лиш каяття.
Ви бачили колись, як Янгол плаче.
Сльозами дорікаючи собі?
Що світ змінився навкруги, він наче
З безсилля б’ється, а пророчить Світ тобі.
Ви бачили колись,як гаснуть рідні очі,
Благословляючи все краще у тобі?
А попереду серце ждуть безсонні ночі,
І розум ще тверезий вже в вогні.
Як рве на шмаття безпорадність душу,
Як зрілу прядь лякає сивина?
Як звикнути до болю? Звикнуть мушу!
Бо в світі така доля не одна.
Як гонить з тіла душу страх звіриний,
І пам`ять серце в саван горя загорта…
Хто бачив? Чи він є щасливий?
А хто не бачив-той життя не зна?
