Цей крок вперед? Він лиш догнав
Чиюсь товстезну дупу.
Вперед – назад, скрізь хтось повстав,
Шмат волі скрив в халупу.
О світе злий, людинораб
Відкрив твої ворота.
В обличчя дмухнув вітер зваб…
Був син, а став – сволота.
До перших діб, де свинокос
Роздмухав перець болю.
Син повернувся – в стоголос
Упав під Божу волю.