ПОХМУРИЙ ДЕНЬ
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
Заблищало грудню в очі
Набурмосене світило,
По дахах торохкотіло
Сонним ще промінням з ночі.
Непорушно величаві
Кострубатились тополі,
Ввись верхи здіймали голі,
Наче пазурі кістляві.
В ночі зляканих примарах
В сум небес зима злетіла,
Рвучко вітром колотила
Сніговий коктейль у хмарах.
Вже й світилу тоскно стало
Тьмяне світло в безвість слати.
Щось невтішне і кудлате
Просто в душу заглядало.