07.09.2009 00:00
-
742
    
  - | 1  
 © Яніка Терещенко

Іде дощ…

Іде дощ… 

І примушує плакати осінь

І здіймає бульки на калюжах. 

І паплюжить 

Все те, що таємне 

Усе те, що розхитує нерви, 

Чисту руну в «тепер» приносить. 


Іде дощ… 

Розкладає думки на полиці, 

І затримує паузу в небі. 

Недаремні 

Шумлять старання, 

І не чути пустого зітхання. 

Почуття не складають в таблиці. 


Іде дощ… 

І висмоктує біль пустотою, 

Розмиває дороги в майбутнє. 

І відсутні 

Мости, що згоріли. 

Тільки спогади уціліли, 

Які дощ заглушає собою. 



06.09.2009

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!