Вина вточи облудний сину
з рубрики / циклу «Куди втому стелиш, навіщо?»
Вина вточи облудний сину
Із рур жилавої руки.
Кричи у світ – я весь загину,
Закинь істерику в роки.
Хай плоть хрестами розіп’ється,
Не муч – впади, піддайся в діл.
В здубілу душу хай приб’ється
Іменник дуру чорних стріл.
Розсік крижані суматохи
Між порожнеч і глухоти.
Смерть не підкаже, анітрохи,
Куди ж рідні твоїй іти?
