Яка чудова літня ніч
Така елегія спокою.
Я знов в гармонії з собою,
Та з тишиною, віч-на-віч.
Яка чудова літня ніч.
Розкрила таємницю неба,
Росинок сонних роздала.
Я поряд з нею теж була,
Коли була у тім потреба.
Яка чудова літня ніч.
Місяць, немов, картину пише,
Сховавши пензля у руці,
І такі ніжні й золоті,
На небі зіроньки колише.
Яка чудова літня ніч.
Ну лузі чути соловейка,
Що щиро так пісні виводить,
До поки сонечко не сходить,
Чарує душу, солоденько.
На підвіконні кошеня,
Щось тихо сам собі муркоче.
Немов би, щось мені шепоче,
В чарівну ніч аж до рання.
Яка чудова літня ніч.
Гілочка вишні сон колише.
Хитаються поснулі квіти.
Мабуть, час вже й мені спочити.
Накрила землю нічна тиша…