з рубрики / циклу «СПОЛОХАНА ЗИМА УРАНЦІ ПРОБІГАЛА»
Шукаю зустрічі я знов
Із тою, що завжди байдужа,
Мов крижана квітує ружа
І не чекає на любов.
Самотньо вийду у садок
Блукати стану в падолисті,
Де мряки вимили імлисті,
Оздобу груші. До гілок.
Стомившись, повернуся в дім,
Роз’ятрю черево каміна.
Надія вгасне мов жарина,
Золою обернувшись в нім.
А на зорі, прийде сама…
В фаті лілейній паморозі.
Сніжком посипле на порозі.
Умлію: - «Господи, Зима!»
До неї підійду с потай,
Поправлю ніжно локон білий.
І вій злетять пухнасті стріли,
Очей явивши синій Рай.
