з рубрики / циклу «РОДИЛАСЬ НІЧ У ЗОРЯНІМ САДКУ»
Повергне ніч калюжі в чорне скло,
Налякано вщетиниться озимок,
Припудривши землі чернече тло,
Лілейним вістрям льодяних жаринок.
Загарбник місяць скорить небозвід,
Розпалить ватри тисяч зодіаків.
Вікно вснує іскристо-срібний лід,
Мереживом алегоричних знаків.
Читатиму міфічні килими,
Відсунувши крохмаль старих фіранок,
Допоки колисаночки зими,
Не стулять очі втомою під ранок.
