Принесло паніку у ліс,
Сніжок розмежив звірів грядки.
З стежинок запах весь обліз,
В незнанні вітер, де їх статки.
Останній лист сховав настил.
Стебельце висхлого полину
Тремтить в перетязі щосил –
Здається стогне: в вічність лину!
Зібравши братський гучний з’їзд,
Синиці голову обрали…
Порозбігались… Дутий дрізд
Навіть не йокнув.., - от дістали.
У поземеллі тиша жде,
Кружляє сніг – несе причину
Весні наблизитись… Пройме
Ще морозець на кілька днину!