Тарас Іванів
Цікаво, а сніжинки помирають,
Коли тремтять, торкаючись землі,
Коли їх тіло сколами ламають
На чужині, на злій, холодній чужині?
Коли під ранок темінь недолуга,
Як відьма, смикає промінчиками кіс.
Ридати марно, а скляна напруга
Лиш тне злом тіло, в слізки повіл вріс.
І матір-хмара плаче без зупину,
До віття рученьки виламує свої.
Куди ви, вітри, не пускайтеся в чужину,
Тут дітки мої – всі вони мої!!!
18.07.2012 12:14 Оля Стасюк |
14.05.2012 16:19 Каранда Галина |
 неймовірно важко це читати зараз... |
15.01.2012 20:23 Оля Стасюк |
 Упс... Я попала... |
15.01.2012 20:20 Оля Стасюк => Каранда Галина |
Не хочу Вас розчаровувати, але цим чоловікам вірити не слід одразу... Хай виставить - тоді... |
15.01.2012 18:26 Каранда Галина => © |
ура!!!! чесно?)))) |
15.01.2012 18:22 © ... => Каранда Галина |
Буде Вам гумореска!!!))) |
15.01.2012 18:17 Каранда Галина => Тетяна Чорновіл |
ой! зайшов! добалакались....) |
15.01.2012 18:16 Каранда Галина => Тетяна Чорновіл |
ми зараз добалакаємося!:))))) вірш чарівний, притримаю жарти! от виставить Іванів гумореску, от там відірвусь!:) |
15.01.2012 18:10 Тетяна Чорновіл => Каранда Галина |
 На малу суму автор не погодиться, а великої в мене нема! :)))) Та й хтозна, яка для нього ВЕЛИКА! :))) |
15.01.2012 18:02 Каранда Галина => Тетяна Чорновіл |
а на У було б цікавіше!:) |
15.01.2012 17:55 Тетяна Чорновіл |
(((( Дуже жалко сніжинок! Плачу! (наголос на А) :)) |
15.01.2012 17:54 Каранда Галина => © |
Цікаво, а сніжинки помирають, Коли тремтять, торкаючись землі , аж сама затремтіла! фраза - неперевершена! ну дуже сподобалося! |