15.09.2009 09:58
-
857
    
  - | 1  
 © Комарова Ольга

Стежка

Стежка

Доманіцькому С.О.

Я призупинюсь... Призадумаюсь. Згадаю. 

Багато спогадів зхалишилось в воді. 

Я притулюся до перил і вниз загляну. 

Десь поряд стежка, по якій мене водив. 


Нам відкривалися по колу дикі скелі, 

І виглядали стріхи брамок кам’яних, 

Там кажани встелились аж до стелі, 

Дрімаючи поки хто не збудив. 

 

Все недоторкане, хочь поряд живуть люди. 

Твій об’єктив зловив цю дивину. 

Середньовіччям дихає усюди – 

Я висновок щораз такий роблю. 


Я призупинюсь... Призадумаюсь. Згадаю, 

Що в ті часи ще не було цього моста. 

Князі стежками тими мандрували,  

Якими я з тобою тоді йшла. 



м.Кам’янець-Подільський, 11.09.2009

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!