03.02.2012 16:14
for all
418 views
    
rating 3 | 1 usr.
 © Анджейовська-

Присвячується Лесі Українці

..Я пам`ятаю, як ти тоді ридала, 

Як армія озброєна, важка -

ти на коліна перед нею впала, 

а потім мовчки з ними усіма пішла.


І вже ні сльози, ні страшний розстріл -

Вже думку твою сполохать не могли.

Страшні поля і мертвий виднокіл -

Були живими поряд із людьми.


Вони лякали, так як берегли:

Розстріляних людей не рахували, 

Життя за ніщо повважали

І не могли простить тобі гріхів.


Чи сльози материні, чи дитячий плач

для них не значили нічого.

А лиш стрілять, стрілять, стрілять!

І вже не врятувати дитячу вкраїнську долю..!



Рівне, 11.12.11

Публікації: Анджейовська-

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 03.02.2012 19:39  Оля Стасюк 

Привіт) Давно тебе не було) Гарно!