Вона закохалася
Вона закохалася - та це їй здалося;
вона була така ж прекрасна як і в ту осінь.
Вітер розвіював її волосся,
ішов дощ та бігли перехожі.
Цей надмірний холод та зима на порозі -
не давали спокою і ці морози.
Зима скінчилась - серце не відтало,
вже далі спокою весна їй не давала.
Цвіли дерева, туристи милувались,
не йшли дощі і люди цілувались.
Все ж не пройшла і мимо ця весна -
і знову до кохання вдалася вона.
Вона чекала, витираючи очі від сліз,
плакала, тяжко зітхала,
а він тільки заходив в під`їзд.
Прекрасна, як в ту осінь, вона
пила й наливала собі ще вина.
П`яна від зради, вина і сліз
йшла вона, відчинивши вікна навстіж.
Вітер розвіював її волосся,
а вона була така ж прекрасна
як і в ту осінь...
Львівська область, 07-08.08.11