Ми - два вірші
Ми з тобою два вірші, написані пізно вночі божевільним поетом
Ми - поема, що Дант і Шекспір нам з небес прочитали.
І не знали, не знали: зима ця прощальним сонетом
Нам останні акорди зіграла. А кохання розлукою стало.
Я без тебе надію, і віру, й любов на монету печалі міняю
Тільки серце не хоче, не буде миритися з болем
В ніч зимову, морозну холодним, засніженим полем
Свою долю на волю востаннє в житті відпускаю.
Вітер хмарами шарпав, вив в кронах дерев, вистеляючи з снігу покоси
Хуртовина шалено крутилась у дикому танго
І любов розпустила свої вкриті інеєм коси
Опустилась на сніг. І заснула... Замерзла в ту ніч на світанку!..
...Мертві квіти на шибках вікна сонце гріє, промінням торкається
І не знають, не бачать, так горді своєю красою
Як за ними мій погляд, повний печалі ховається
І блищить на холодному склі. Вниз стікає сльозою гіркою.
