Звабливо цілував
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
Звабливо цілував
Мороз калину знов
У присмерку ночей.
Свій погляд ти ховав,
Як ніжно про любов
Питав мій сум очей.
В пекучім забутті
Калина в снах цвіла,
Не чуючи біди.
На погляди пусті
Я ради не знайшла,
Сказала: – Що ж, іди…
Калинонька цвісти
Ще буде знов і знов,
В квітучих весен час.
Я знаю, прийдеш ти,
Попросиш про любов
Спитати ще хоч раз.