Таїсія
Спека.
Мить.
Смуток.
Жаль.
Печаль
Сльоза…
Вітер.
Дощ.
Калюжа.
Дім.
Ми удвох з тобою в нім…
Темінь.
Тінь...
Сірник.
Свіча…
Страх.
Напруження.
Печаль…
Подих.
Блискавка.
І звук.
І сплетіння наших рук…
Літо.
Липень.
Ніч.
Гроза…
Поцілунок.
Сміх.
Сльоза…
Щастя.
Всесвіт.
Подих.
Час…
Так гроза з`єднала нас…
м. Ромни,
20.02.2012 23:06 Сашко Новік |
 =))) класно. гроза сама по собі - це щось, а коли єднає, так взагалі |
20.02.2012 10:09 Деркач Олександр => Тетяна Чорновіл |
 Мені теж. |
19.02.2012 21:24 Ірина Затинейко-Михалевич |
 Це той випадок - коли за кожним словом - ціла подія... довершене пережиття незабутнього...щойно повернулися з перегляду фільму "Артист" - німе кіно в сучасній інтерпретації...так ось Ваш вірш ще більш підсилив враження. ГАРНО! (усім рекомендую фільм - звиняйте, що в коментарі гарного вірша ще й рекламу фільму втиснула)))...бо під враженнями досі) |
19.02.2012 18:28 Каранда Галина => © |
 дуже гарно!) спіральні асоціації!:)))))) ми теж цим гралися на Порталі!))) |
19.02.2012 18:28 Тетяна Чорновіл |
 Сподобалось... |