Забувся я, що головне душа
Візьми мене за руку, котику,
Скажи люблю, повторюй кожен день,
Бо відданий тобі, ясному сонечку,
Бо лиш тобі присвячую вірш цей.
Побудь зі мною, не іди, залишся,
Посидимо удвох під цим гіллям.
Ти знаєш, що постійно мені снишся?
Але мене не любиш, навіть там.
А я тебе кохаю щораз дужче,
В твоїх очах заплутався мій світ,
А коридор між нами вужче й вужче,
Бо завжди був небажаний я гість.
А я люблю, хоч ти й не розумієш,
Ти знов ідеш, маленька, і нема.
І знов дивуюсь, як ти так умієш,
Не помічать мене й мої слова.
Єдиного, хто справді закохався,
По справжньому, назавжди у тебе
І після цього назавжди зламався,
Все вмерло, ти єдина, що живе.
Але я розумію вибір жінки,
Краса твоя, це перспектива для життя –
Красива упаковка без начинки,
Забувся я, що головне – душа.
19.01.06 р.
