до озера вночі всміхнувся місяць,
з небес в туман злетілися зірки
в намистах з рос прозорих і дзвінких
і заспівали про кохання пісню.
верба не спить, зронила віти в воду,
у літню ніч, казкову й чарівну,
і розбудила легіта від сну,
замилувалась дивним хороводом.
пішов у листі і у травах шерех -
то легіт ахнув і торкнув туман.
вмить зникло все, немов то був обман,
озерна хвиля вдарила об берег...
а місяць сяє загадковим світлом
тобі й мені над хатою і світом.
2011р.
