Спроба каяття
з рубрики / циклу «про життя»
У пляшку з пластику стікав повільно сік, –
Берізка плакала і сліз не витирала.
А ранам тим утратила вже лік,
Бо щовесни душа її страждала.
Під нею синьо пролісок зацвів.
Не знав, дурненький, що його зламають.
Листочками тремтливо зеленів...
А діти вже букетики збирають.
Пробач, берізко, проліску, пробач! –
Я вас люблю і зла вам не бажала.
Плекаючи найкращі почуття
Я сік пила і квіти дарувала.
Лубни, березень"2008