Ірина
Ти тільки правду говорить навчись,
А вже тоді спитаєшся у долі.
Чи можуть крила ці малі?
Літать самі, на неозорій волі.
Чи може рано, ще їм в світ?
Вони ж ще білі, зовсім білі!
А небо синє, синє, синє.
Воно порве всі їхні мрії!
Високо підійме, а потім,
Безжально кине, в прірву ночі.
І крила білі, чорними вмить стануть.
Проте брехня твоя, сильніше неба ранить.
09.03.2012 20:18 Сашко Новік |
 гарно, брехня ранить, а небо хай собі швиряє іноді для профілактики, куди ж без цього |
09.03.2012 09:53 Деркач Олександр |
 сподобалось |
05.03.2012 14:59 Каранда Галина => © |
 правда - вона така ж відносна, як і брехня. і рідко буває біла, і не завжди приносить добро... іноді саме правда здатна порвати оті крила! |
05.03.2012 12:56 Тетяна Чорновіл => © |
 І крила білі... І небо синє-синє... Та похмура Ваша поезія... |