09.03.2012 10:28
-
150
    
  5 | 5  
 © Субота Олександр

Повідомлення

00.00 і повідомлення останнє, 

Воно пече на серці як вогонь, 

Чекав всього і знав що може статись, 

Але не думав що ціна цьому любов


В моїй душі немов туман осіла тиша, 

І вранці вже не дзвонить телефон, 

Листи писати я тобі облишив, 

Але думки про тебе знов і знов. 


Нулі як вирок, пригнітили душу, 

І відлік часу, що тебе нема. 

В твоїм житті я гостем стати мушу, 

А лік віщує, йде уже зима… 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.03.2012 19:22  Тетяна Белімова 

Може, ще все налагодиться! Щиро зичу щастя!

 10.03.2012 09:17  © ... => Тетяна Чорновіл 

Звичайно.Час не зупиняється...

 09.03.2012 17:07  Каранда Галина 

аж страшно... не люблю нулів...

 09.03.2012 13:48  Сашко Новік 

цікаво

 09.03.2012 11:56  Тетяна Чорновіл => © 

Гарна поезія! Ну що, зникли вже ті кляті нулі??? Пішов новий відлік часу? :))

 09.03.2012 11:06  Деркач Олександр 

Сподобалось