18.03.2012 17:52

-

408

5 | 5

 © Одягнута В Чорне

У мить божевільного спокою...

Я б злетіла, 

Та мої польоти катує хімічна речовина із довгою назвою 

І ще загратовані вікна. 

Я б заплакала, 

Та метал усередині з`їв іржою нервові закінчення, 

І розсипається формула щастя. 

Я б відрізала пальці, 

Та нема вже долонь, в які б віддати їх на збереження, 

І холоднеча ніколи не спаде. 

Я б шукала в істериці 

Намистину у світі, роздертім на пікселі, та мрії гниють,  

Четвертовані в стрілках годинника.