18.03.2012 20:01
-
1149 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Антоніна Грицаюк

Сваха

Завітала, якось сваха, 

До сватів у гості, 

Гарно усіх привітала, 

Радіючи дочці. 

Гарна стала молодиця, 

Золота дитина, 

Чорноброва, білолиця, 

Та й славна родина. 

Свекор бутля вже на стіл, 

З комори виносить, 

Біля свахи поруч сів, 

Та до столу просить. 

На столі все до ладу, 

Вже й налита чарка, 

Сваха яйця достає, 

Огірки і шкварка. 

Сват горілку підливає, 

Сваха жарить сало, 

Гарно сваху пригощає, 

А свасі все мало. 

Кров у жилах, аж кипить, 

Серце вилітає, 

Чогось зять уже бурчить, 

Дочка вже хлипає. 

Не виженеш із-за столу, 

Начебто родина, 

Свасі час уже додому, 

Не мала дитина. 

Дочка слізно її просить, 

Годі вже вам, мамо, 

А вона немов той Коцький, 

Мало все їй, мало. 

Напилася, мов свиня, 

А дочка все плаче, 

А та мама, мов дурна, 

Вже й до неї скаче. 

Зять за тещу, за ворота, 

Аж земля здригнулась, 

Не була б така морока, 

Якби схаменулась. 

Треба міру завжди мати, 

Як би не пилося, 

І достойно вийти з хати, 

Щоб не відбулося. 

Публікації: Антоніна Грицаюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 19.03.2012 22:07  Олександр Новіков 

я конєшно не розбираюсь, та мені наче байка, з мораллю і всьо такоє.
сподобалось 

 18.03.2012 20:08  Чернуха Любов => © 

Ой, соромно за таку матусю!