Нявкучий березневий романс
з рубрики / циклу «ГУМОР»
В березневу зимну пору
Холод до хвоста пройняв,
Та зустріну Кицю скоро
Й заспіваю Няв – Няв – Няв!
Кице люба! Ніч з тобою
Ні на що б не проміняв!
Занявчу романс з журбою
Лиш для тебе – Няв – Няв _ Няв!
В дні весни твою відмову
Я б з тривогою сприйняв!
На даху чекаю знову,
Муркотушко, Няв – Няв – Няв!
Ніч минає невблаганно,
Як тебе я обійняв!
Допивай же валер’яну
І підтягуй: – Няв – Няв – Няв!
Ох, Кицюню, ніжна й мила,
Лиш на мить я закуняв…
Ти сама всю рибу з’їла???
Ну й обжера! Няв – Няв – Няв!
Няв – Няв!
.gif "{#}")
днем поезії Вас!