31.03.2012 14:59
-
556
    
  6 | 6  
 © Антоніна Грицаюк

Лебедине кохання

з рубрики / циклу «Про долю»

Вночі для мене сон наснився, 

Що лебідь білий в землю розбився, 

Лебідку вбили, а він від горя, 

Навіщо доля гірка та доля. 


Без неї важко на світі жити, 

Йому немає кого любити, 

Жили у парі удвох поживали, 

Та злі люди їх обікрали. 


Задля розваги лебідку вбили, 

Вони напевно та й не любили, 

Не зміг чужу назвати своєю, 

Зложив він крила над землею. 


До долу впав, життя скінчилось, 

Кохання вічне з ним залишилось, 

Любов та вічна лебедина, 

Кохати не зможе так людина. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 31.03.2012 16:58  Тетяна Чорновіл => © 

Буває і в людей.... Може не так часто.