Всі ми родом із дитинства
Всі ми родом із дитинства, і великі, і малі.
Де ж береться стільки свинства на цій грішній на землі?
У сім`ї – батьки плекають, в школі – мудрі вчителі.
Чому ж діти забувають, що добро є на землі?...
Вчаться хитрощів і красти, хамства вчаться – не добра!
Щоб лицем у бруд упасти? Схаменутися пора!
Бач, Шевченка заповіти ви зуміли всі забуть,
І чиїх батьків ви діти – ви не можете збагнуть.
Цигарки і пиво – свято! Де ж культура ваша є?
Інших є занять багато, ви ж – щоденно за своє!
Не цікава мова рідна, не потрібні вам вірші, –
Ви – людина в корінь бідна, Пустка й бруд в вашій душі…
Для таких людей на світі місця катма на землі!
Треба жить в добрі і світлі, й не блукати ув імлі!
Вже проснулася година вийти з грязної води!
Слід згадать, що ти – Людина, й буть Людиною завжди!
Бути щирим і коханим, бути вірним навіки,
Не презлим, і не поганим, а як треба: залюбки.
І навіки згине свинство, будуть в усмішці вуста.
Бо ми – родом із дитинства, і це істина проста!
м. Ромни, 03/04/2012