Летять літа
Летять літа, немов лелеки,
Що даленіють восени.
І старість зовсім недалеко,
Уже дорослі в нас сини…
Летять літа і відлітають,
Лишають пісню нам свою.
Кого вони, скажи, вітають:
Чи нас, чи молодість свою?..
Летять літа, шалено, скоро,
Скидають листя ясени.
І, може, не останнє коло
Лелеки пишуть восени…
Бредем життям, неначе житом,
Де маку цвіт і волошки…
Життя, говориться, прожити –
Не перебігти навпрошки…
І ми жили . Як і хотіли.
Як Бог велів , і як могли.
Над нами зорі мерехтіли,
Вогонь сімейний берегли…
Тепер в напруженій тривозі
Мене чекаєш день при дні.
Чекаєш ревно на порозі,
І усміхаєшся мені.
…Летять літа. І тихо пада
Червоне листя у саду.
А я по стежці листопаду
До тебе впевнено іду…
м. Ромни, 10.04.12