Приходиш до мене у сні…
Ти граєш на сумній струні
І ще сумніші стають ночі,
Мелодія сум наганяє мені,
Ховаю в подушку заплакані очі.
Ти приходиш щоночі в ту мить,
На устах моє ім’я несеш,
Коли сон на подушці ще спить,
Ти і завтра до мене прийдеш.
Прокинусь – ти на ліжку сидиш,
Тихо-тихо, мов сон бережеш,
Погляд твій ніжний, чомусь мовчиш,
Так, наче більшь не прийдеш…
Бачу образ твій переді мною,
Але боюсь тебе доторкнутись,
Омиюсь сумною сльозою,
Щоб всіх тривог позбутись.
Щоночі думка приходить одна –
Ніби ти мене забудеш
І я навіки залишусь сама,
А ти з іншою будеш .
Серця біль бачуть лиш зорі,
і сльоза в очах мерехтить,
Болі – як піску в морі,
А душа муки терпить.
Щогодини за тебе молюся,
Щоб був ти зі мною навіки,
Бо втратити тебе боюся
І бути без твоєї опіки.
