Усміхнулись грицики до мене
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
Надто раннім дрібно-білим цвітом,
Мовби передати щось знаменне
Намагались із весни привітом.
Тихо! Ша… Нехай вона не знає
З вітром молода трава шепоче,
А синички пісня вже лунає
І відлунням серденько тріпоче.
В тій синички пісні що такого?
То прорветься в думку, то зникає…
Лише бризки сонечка п’янкого,
Що весняним леготом торкає.
Та про щось, що вже панує світом,
Мов світанку марево черлене,
Надто раннім дрібно-білим цвітом
Усміхнулись грицики до мене.
