14.05.2012 12:00
-
281 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Тетяна Чорновіл

Над кульбабами

Над кульбабами

Над кульбабами відтріпотіла

В ніжних сонячних мріях весна,

Разом з пухом легким відлетіла

В вирій снів її суть осяйна.


В заколиханих травах вітрами

Лиш оголених дудок  нудьга,

Та нема в тім ніякої драми,

Що згубилась їх мить дорога.


Бо вже літечко йде до нас пішки

З багажем буйних квітів і зваб.

Тільки віршик зажурений трішки

Між оголених дудок кульбаб.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 15.05.2012 20:43  © ... => Деркач Олександр 

Ну Ви даєте! На щось ніби натякаєте, та не розберу на що! :))) Мабуть, винен колір волосся, як Ви також колись мудро натякнули! :))))

 15.05.2012 20:35  Деркач Оле... => © 

Філософська драма яка оголяє швидкоплинну і мінливу суть звабливих квітників мені СПОДОБАЛАСЬ 

 15.05.2012 11:12  © ... 

Зажурений віршик дякує всім за відгуки! :))) 

 14.05.2012 17:35  Андрій Гаг... => © 

Красивий віршик, хоч і "зажурений" )))))) 

 14.05.2012 12:54  Каранда Га... 

гарний зажурений віршик. 

 14.05.2012 12:06  Тетяна Бел... 

Ой, драми немає, але чогось трішки сумно! Але ж літо йде і сум тікає!