Тетяна Чорновіл Над кульбабами
Над кульбабами відтріпотіла
В ніжних сонячних мріях весна,
Разом з пухом легким відлетіла
В вирій снів її суть осяйна.
В заколиханих травах вітрами
Лиш оголених дудок нудьга,
Та нема в тім ніякої драми,
Що згубилась їх мить дорога.
Бо вже літечко йде до нас пішки
З багажем буйних квітів і зваб.
Тільки віршик зажурений трішки
Між оголених дудок кульбаб.
15.05.2012 20:43 © ... => Деркач Олександр |
Ну Ви даєте! На щось ніби натякаєте, та не розберу на що! :))) Мабуть, винен колір волосся, як Ви також колись мудро натякнули! :)))) |
15.05.2012 20:35 Деркач Олександр => © |
 Філософська драма яка оголяє швидкоплинну і мінливу суть звабливих квітників мені СПОДОБАЛАСЬ |
15.05.2012 11:12 © ... |
Зажурений віршик дякує всім за відгуки! :))) |
14.05.2012 17:35 Андрій Гагін => © |
 Красивий віршик, хоч і "зажурений" )))))) |
14.05.2012 12:54 Каранда Галина |
 гарний зажурений віршик. |
14.05.2012 12:06 Тетяна Белімова |
 Ой, драми немає, але чогось трішки сумно! Але ж літо йде і сум тікає! |