Сиротина
з рубрики / циклу «Про долю»
Стоїть при дорозі
Одна тополина,
Нема в неї долі,
Вона сиротина.
Стоїть там дівчина
Голівку схилила,
Також нещаслива,
Як та тополина.
Немає ні батька,
Ні неньки немає,
Так слізно і гірко
З вітром розмовляє.
За що мені доля
Така нещаслива,
Навіщо живу я
Одна сиротина.
Полюбила хлопця
Вірно кохала,
Але тяжка доля
Знову спіткала.
Щиро любились,
Мов лебедів пара,
За що те є лихо
Доля наслала?
В військо забрали -
Там і загинув,
Одну він навіки
Лишив сиротину.
Рідна ненько
Моя ти єдина
Навіщо, ти, мамо
Мене залишила?
Немає до кого голівку схилити
Навіщо так жити?
Одній на цім світі та й пропадати.
Де раду шукати?
Самотня у полі
Дівчина ридає,
Лиш листя тополі
Її пригортає.
