Над споришами
Елегія
Над споришами
Ніч зазорилась,
Серп місяченька
В хмарах завис.
Ніч міражами
Стомлено вкрилась,
Плаче тихенько
Зорями сліз.
З зір золотавих
Дощ накрапає,
Зоряну тему
Росить у сни.
Травень у травах
Зорі згрібає
На діадему
В коси весни.
В травах прощання
Зорями злито,
І над весною
Смутком цвіте.
З райдуг світання
Сплетене літо
Тінню ясною
Червень веде.